«Коли льодовики, подібні до льодовиків на заході Антарктиди, зазнають невеликого відступу через певну зміну клімату, вони можуть продовжувати відступати, навіть якщо зміна була зворотною. По суті, льодовик проходить переломну точку і відчуває швидку втрату маси допоки не досягне нового стану. Такий вид відступу є незворотнім, оскільки зміна клімату, необхідна для відновлення початкового положення льодовика, є набагато більшою, ніж те, що спочатку спричинило його відступ», — йдеться в статті.
Дослідження, проведене командою дослідників з Ньюкасла та Бангора, показало, що льодовик Пайн-Айленд зазнав незворотної масової втрати ще у 1940-х роках. Переломний момент відступу льодовика завершився у 1990-х роках. Тепер для того, аби усунути шкоду, недостатньо просто зупити потепління. Недостатнім може виявитися навіть повернення до попередніх кліматичних умов.
«Якщо відбувається значне танення біля основи шельфового льодовика, що плаває, він може відступити після переломної точки. Це означає, що навіть якщо похолодає, втрата маси льоду може бути незворотною. Майбутні наслідки цього зрозумілі. Те, що було раніше, може повторитися. Якщо ми перетнемо майбутні точки перелому крижаного покриву, простого повернення до попередніх кліматичних умов може бути недостатньо, щоб усунути шкоду», — наголошують вчені.
Як писав NV Техно, за оцінкою вчених, льодовики Туейтс та Пайн-Айленд через пришвидшення темпів їхнього танення можуть викликати значне підвищення рівня світового океану. Вже упродовж наступних століть він може збільшитися на 3,4 метра.