Опалювальний сезон, або як його називають в енергетиці — ОЗП, осінньо-зимовий період, завершився. Його справедливо визначають найважчим за всю історію незалежності України.
10 жовтня українська енергосистема зазнала першого масованого обстрілу. І таких атак було понад 30. Хоча реальних збитків від російських окупантів система почала зазнавати так чи інакше з 2014 року. Повномасштабне вторгнення лише збільшило їхні розміри. Приблизно 60% енергетичних об’єктів отримали різні рівні ушкоджень — деякі майже повністю зруйновані, деякі ремонтували і відновлювали по декілька разів.
Як не старалася росія, українці вистояли. Ми отримали колосальний досвід — як утримувати працездатну енергосистему, коли в неї летять ракети. Такого на планеті не переживав буквально ніхто. Цей період став справжнім випробуванням для нашої нації, яке нагадало нам, що електроенергія — це не постійна даність, а ресурс, за який потрібно боротися.
Отож, що, окрім генераторів та мемів про «електрохарчування», було точками опори і стало основними уроками для нас?
Енергетична незалежність від росії
Повномасштабне вторгнення мотивувало Україну відмовлятися від енергетичної взаємодії із країною-окупанткою та її сателіткою. Тут, щоправда, можна додати «на жаль», адже сама по собі війна — це не найкращий каталізатор. За кілька днів до вторгення наша країна приєдналася до ENTSO-E, європейської мережі системних операторів передачі електроенергії. Завдяки такій інтеграції ми змогли отримати ресурси для підготовки до імовірних атак, адже експорт електроенергії у Європу зріс більш ніж удвічі, поки це можливо було робити. Після 10 жовтня комерційний експорт довелося припинити.
Водночас запрацював зворотний механізм. На початку січня 2023 року Уряд анонсував можливість для українського бізнесу імпортувати електроенергію. Це дало змогу підприємствам-виробникам, зокрема, бути менш залежними від стабілізаційних відключень. І навіть коли ситуація із енергопостачанням для населення налагодилася, бізнес не поспішав відмовлятися від цієї опції. На березень 2023 року тільки YASNO поставив бізнесам 4,2 тис МВт·год електроенергії.
Долучення до Європи забезпечило і матеріальну підтримку, коли нам потрібні були матеріали для ремонтів та відновлення.
Реакція на воєнні дії = зміна рівня оплати за електроенергію
Ворог робить і буде робити все, щоб завдати проблем якомога більшій кількості українців. Він намагається нас знищити і не розділяє військові та цивільні об’єкти. Хоча обстріли зараз стали рідшими і меншими, він продовжує намагатися залишити нас без світла та тепла.
Водночас, ми цілком розуміли: коли стоїть питання життя, люди думають про оплату комуналки чи не в останню чергу.
Так, наприклад, за рік тільки YASNO рахунки перестали оплачувати понад 200 тис. клієнтів. Частина цих клієнтів розміщуються на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Частина, імовірно, змінила місце проживання, виїхала з України.
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
На початку війни рівень оплат, наприклад, у Києві, знизився на 20%. Але далі ситуація вирівнювалася і майже відновився. Черговим випробуванням стали обстріли енергетичної інфраструктури самі по собі. Дехто не розумів, чому потрібно платити за світло, якого немає. А дехто — навпаки, оплачував наперед.
Відповідальне енергоспоживання
Війна показала, що окрім гігієни інформаційної, ми маємо зважати й на енергетичну, що це справа кожного без виключення. Від того, наскільки акуратно та відповідально ми користувалися електроприладами, часом залежало, чи будемо ми мати світло у будинку взагалі.
Читайте також: 29 атак. Збитки ДТЕК Енерго від російських обстрілів майже досягли 6 млрд грн
Забезпечення енергозбереження — це завдання не тільки енергетиків, а й кожного з нас. Ми маємо знати, як використовувати енергію в ефективний спосіб, щоб не витрачати зайві кошти та не перевантажувати енергетичну систему. Підготовка до відключення електроенергії потрібна як населенню, так і бізнесу. Останній може спочатку провести енергоаудит та визначити можливість зменшення споживання, а також розробити план дій у разі відключення електроенергії. Комбінація різних джерел живлення, перехід виробництва на нічний режим, імпорт електроенергії — це те, що допомогло значній частині виробників виживати в умовах відключення електроенергії.
Практично протягом всього ОЗП ми ділилися інформацією та простими правилами, завдяки дотриманню яких українці могли витримати відключення простіше.
По-перше, такою інформацією став графік стабілізаційних відключень. Такий інструмент і раніше існував у енергетиці, але ніколи не набував таких масштабів. І відповідно, ніколи не був таким потрібним. Від першого відключення до створення онлайн-форми графіка пройшло буквально кілька днів.
По-друге, ми ділилися основами поведінки з електроприладами. Ця інформація стала мантрою в моєму особистому фейсбуці. Вимикайте електроприлади з розеток, не вмикайте їх одразу після того, як дали світло. Економте електроенергію, вимикайте світло, якщо у кімнаті нікого немає. Якщо сталася аварія — звертайтеся до ОСР. Взагалі, історія про постачальників та операторів системи розподілу стала надзвичайно актуальною восени, так що навіть зараз ми продовжуємо розповідати про це.
По-третє, енергетична спільнота активно закликала українців платити за фактично спожиту електроенергію. Бо так ми могли отримати ресурси для відновлення потужностей, майже половина яких кінець кінцем була пошкоджена.
Що тепер?
Зараз, коли ОЗП завершився і попереду тепло і тривалий світловий день, нам дуже потрібно не забути все те, чому ми навчилися взимку. Енергетики вже почали готуватися до наступного опалювального сезону, те саме потрібно робити й населенню. Нехай краще нам не згодяться сотні свічок, пальників, екофлоу і термосів, аніж наступна осінь змусить нас бідкатися знову.
Читайте також: Світлана Романова Як примусити росію заплатити за руйнування Азовсталі
Улітку деякі атомні енергоблоки підлягають плановому ремонту, так само як і блоки ТЕС/ТЕЦ. Це необхідно для того, щоб з жовтня, коли збільшується сезонне споживання електроенергії, наші генеруючі потужності могли видавати максимальну кількість електроенергії. Однак без Запорізької атомної станції, яка зараз не працює в українській енергосистемі, дефіцит електроенергії дуже ймовірний. Це ще не враховує фактор нових атак.
Зараз у нас є шість місяців, щоб розробити план дій на будь-яку ситуацію, зменшити витрати на освітлення та опалення. Не мати електрики — це погано, але ще гірше — бути без опалення при температурі -15 градусів.
Але найголовніший висновок — наші енергетики — герої. Навіть коли летять сотні ракет, пів країни лишаються без світла, вже за лічені години у них виходить повертати світло, поступово, вигадуючи нові креативні схеми перепідключення і обходу уражених вузлів, перезапускаючи і балансуючи систему, яка працює на межі можливостей. Звісно, нам не подобаються графіки відключень, іноді рішення нам здаються несправедливими, а у сусіда завжди більше світла. Але коли бачиш реальність з диспетчерської, або знаєш як навіть вночі енергетики відновлюють лінії та проводять висотні роботи — то розумієш, що не все так просто. І щоб був струм, коли ви вмикаєте щось у розетку, неймовірні речі роблять тисячі українців.