Початкова мета Альдрованді полягала у визначенні видів рослин та їхньому використанні у фармацевтичних цілях. Однак сучасні дослідження, опубліковані в Королівському товаристві, підкреслюють, що ці стародавні зразки стали безцінним джерелом інформації для ботаніків, допомагаючи документувати зміни в природному середовищі.
У 16 столітті пагорби Болоньї були багаті видами, деякі з яких сьогодні перебувають на межі зникнення. Вивчення гербарію Альдрованді дало змогу виявити, що загальна кількість видів збільшилася, але якість флори погіршилася, а рідкісних видів стало менше. Важливою складовою трансформації стала міграція чужорідних видів, також ілюстрована порівнянням сучасних даних.
Унікальність гербарію Альдрованді полягає не тільки в довговічності пресованих зразків, а й у докладних записах, що включають частоту зустрічальності, екологію та використання видів у народній медицині. Він є найстарішим зразком гербарію з такою повною документацією.
Науковці підкреслюють, що гербарії є цінними джерелами даних, незважаючи на деякі сучасні тенденції відмовлятися від них. Відкриття цього італійського гербарію виділяє його як незамінний архів для розуміння історичних змін природи та її впливу на суспільство.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут