Попереднє дослідження в цьому склепі виявило сліди опіуму в зразках кісток і добре збереженої мозкової тканини. Це надихнуло дослідників на подальші дослідження, під час яких було взято зразки стегнових кісток для археотоксикологічного аналізу.
Аналіз показав наявність молекул тетрагідроканнабінолу (ТГК) і канабідіолу (КБД) — психоактивних сполук канабісу. Ці молекули були виявлені в кістках як чоловіків, так і жінок, що вказує на вживання канабісу в цей період.
Це перше виявлення канабісу в історичних та археологічних останках людини, дослідження набуло великого значення. Археологічний токсикологічний метод використано вперше для аналізу людських останків на розкопках, і результати проливають світло на звички населення Мілана в зазначений період. Вчені припускають, що канабіс використовували в рекреаційних цілях, хоча можливі й інші варіанти, як лікування самолікуванням або призначення цілителями.
Дослідження опубліковано в Journal of Archaeological Science.