Незабаром після пожеж сталося неймовірне — секвої показали таку стійкість, якої вчені він них не очікували, і пустили паростки. Аби з’ясувати, як деревам вдалося відновитися після катастрофи, вчені взяли паростки для досліджень і відкрили неочікуваний факт. Для того, аби з’явилися паростки, рослини використали стародавні запаси вуглецю та тканини бруньок, які утворилися століття тому, пише Live Science.
Фахівці припускають, що паростки виникли з бруньок, що ховалися глибоко під землею, ймовірно, ще з тих часів, коли ці велетенські дерева були лише саджанцями.
«Ми виявили, що дерева використовували дуже давні запаси вуглецю (приблизно 50−100 років), що, безумовно, є випадком використання найстарішого вуглецю за часи спостережень. Ці гігантські дерева мають 5 метрів у діаметрі біля основи, а деяким з них 2000 років. Це означає, що тканині бруньки також 2000 років. На додачу до товстої кори та надзвичайної висоти дерева, це ще одна з додаткових адаптацій, до яких здатні секвої, і які роблять їх надзвичайно стійкими до вогню», — розповів екофізіолог з Університету Північної Арізони Дрю Пелтьє.
Як писав NV Техно, 116-метрова каліфорнійська секвоя сьогодні офіційно вважається найвищим деревом на нашій планеті. Цю гігантську рослину було ідентифіковано у 2006 році.