Наразі витік метану з-під вічної мерзлоти мінімальний, але танення вічної мерзлоти може призвести до прискорення цього процесу в майбутньому. Метан, який є потужним парниковим газом, має значний вплив на зміну клімату.
«Метан є потужним парниковим газом. Наразі витік з-під вічної мерзлоти дуже малий, але такі чинники, як танення льодовиків, можуть ‘відкрити кришку’ в майбутньому», — сказав доктор Томас Бірчалл, провідний автор дослідження.
Згідно з дослідженням, вічна мерзлота на Шпіцбергені, як і в інших частинах Арктики, може стати джерелом витоку метану. Геологічна і льодовикова історія регіону підтверджує схожість мігруючих відкладень метану з іншими арктичними районами.
Вчені зазначають, що з урахуванням мінливого клімату активний шар вічної мерзлоти розширюється, що може посилити процеси витоку газу. Однак вивчення основи вічної мерзлоти залишається складним завданням через її важкодоступність.
«Ми знаємо менше про те, як змінюється більш глибока мерзлота, якщо взагалі змінюється», — додав Бірчалл.
Екологічні та енергетичні наслідки витоку метану з вічної мерзлоти наголошують на важливості боротьби зі зміною клімату та запобігання відлизі в арктичних регіонах.