За його словами, у 2022 році середня сума однієї незаконної операції становила близько 2 200 грн на один випадок, що на третину більше, ніж у 2021 році (1 600 грн).
Водночас рівень збитків від незаконних дій з платіжними картками у загальній сумі всіх видаткових операцій з платіжними картками залишився відносно низьким. Так, за його словами, на 1 млн грн видаткових операцій з використанням платіжних карток на незаконні дії чи шахрайські операції припадало 69 грн. У 2021 році цей показник дорівнював 65 грн.
86% всіх випадків незаконних дій відбулося онлайн. Решта 14% — це оборудки із картками в торговельних мережах, банкоматах, через пристрої самообслуговування.
Половина суми цих збитків, 53%, відбулася через соціальну інженерію. Тобто люди стають жертвами шахраїв через те, що розголошують їм дані своєї картки, або одноразові паролі для підтвердження операції, або дані для входу до інтернет-банкінгу.
«Зауважу, що під час війни технології платіжного шахрайства залишаються ті ж самі, але з’явилися нові сценарії. Найбільш поширений серед нових — це фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій. Із середини 2022 року до сьогодні за ним спостерігається найбільша активність», — додав експерт.
Нещодавно Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку додала до «чорного списку» ненадійних інвестиційних проєктів ще 14 кейсів.