Крім цього, майже 209 млн грн із держбюджету витратили непродуктивно, нерезультативно та неекономно. Ухвалення необґрунтованого рішення щодо виплати авансу за окремі роботи з будівництва Музею Революції Гідності призвело до утворення простроченої дебіторської бюджетної заборгованості у майже 112 млн грн і нерезультативного використання коштів у особливо великих розмірах, а також виникнення ризиків завдання збитків державі.
Аудит виявив, що через несвоєчасне ухвалення управлінських рішень створено умови для неефективного використання 91 млн грн, з них 79,5 млн грн — через суттєве збільшення загальної вартості реконструкції меморіалу пам’яті жертв Голодомору та необхідності коригування робочої документації за окремим договором вартістю понад 11 млн гривень. При цьому витрати бюджету на підготовчі та будівельні роботи з будівництва ІІ черги музею за 2019−2022 роки уже становили майже 562 млн гривень.
Унаслідок незабезпечення належного рівня організації процесу майже 320 млн грн залишилися невикористаними.
Водночас створений у 2019 році держархів Українського інституту національної пам’яті через неналежно підготовлені та необладнані приміщення не забезпечував виконання основних завдань та функцій. Загальна кошторисна вартість робіт із реконструкції приміщень архіву, яка потребувала фінансування, становила 686 млн гривень.
Як наслідок, всі ці об’єкти, незважаючи на значні витрати бюджетних коштів, перебувають в стані невизначеності щодо можливого завершення робіт.
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут