Тому пропонуємо розглянути деякі з найдивніших методів лікування, на які колись покладалося людство.
Table of Contents
Кровопускання
Це давня практика, перші задокументовані випадки з’явилися в Єгипті приблизно три тисячоліття тому, як зазначено в медичному журналі BCMJ.
Практика кровопускання полягала в тому, що у пацієнта брали кров, вірячи, що це допоможе вилікувати або запобігти хворобі. Це була поширена медична практика протягом тисячоліть, аж до кінця 19 століття, попри її сумнівну ефективність і потенційну шкоду.
Лікування п’явками
В 1800-х роках замість кровопускання почали використовувати п’явок, цей метод лікування став дуже популярним в Європі, Азії та Америці.
П’явка — це паразит, прісноводний черв’як, який харчується кров’ю. П’явкотерапія передбачала розміщення живих п’явок на шкірі пацієнта, щоб вони висмоктували його кров. Вважалося, що це відновлює баланс організму і виліковує різні недуги. Дивно, але медичні п’явки повертаються в деякі сучасні медичні практики завдяки потужний антикоагулянту, який називається гірудин, що міститься в їх слині.
Трепанація
Ця давня практика передбачала свердління отвору в черепі пацієнта. Вважалося, що вона виганяє злих духів і лікує такі захворювання, як судоми, мігрень та психічні розлади.
Докази трепанації датуються періодом неоліту, і вона практикувалася в різних культурах протягом історії, від Стародавньої Греції та Риму до Далекого Сходу. Вважається, що трепанація поклала шлях до сучасної хірургії головного мозку.
З точки зору сучасної медицини, трепанація зазвичай вважається серйозною та ризикованою процедурою. Однак цікаво відзначити, що є докази того, що багато людей, які пройшли операцію в давні часи, вижили, про що свідчить відростання кісток навколо отворів.
Ртуть
На початку 16-го століття токсичний важкий метал використовувався для лікування ряду захворювань, від сифілісу до психічних розладів. Це було набагато шкідливішим за хвороби, які воно мало вилікувати.
Згідно з журналом Journal of Military and Veterans’ Health, така терапія була дуже болісною, і багато пацієнтів померли від отруєння ртуттю, вона мала жахливі побічні ефекти, викликаючи невропатії, ниркову недостатність, серйозні виразки в роті та втрату зубів. Лікування, як правило, тривало роками.
Відбувалось все в жахливих умовах, це була кімнаті в якій хворого обтирали кілька разів на день мазями з ртуті. Після цього хворому робили масаж біля гарячого вогню, потім пацієнт мав біля нього залишитись, щоб попотіти. Ця процедура тривала від тижня до місяця або більше, і пізніше повторювався, якщо хвороба не проходила.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
І тільки на початку 18 століття сифіліс перестав бути важким епідемічним захворюванням і став більш епізодичним захворюванням, яким він є сьогодні.