З’ясувалося, що у місці найбільшого зосередження фоторецепторів після тривалого голодування з’явилися прогалини. В інших місцях павукових очей все було більш-менш гаразд. Павуки на жорсткій дієті також були меншими за своїх побратимів, що логічно.
Це відкриття здавалося досить парадоксальним, адже павуки використовують зір, щоб полювати. Виходить, голодний хижак має мало шансів пообідати.
Але насправді все досить розумно, вважають автори відкриття. Робота фоторецепторів – енергоємний процес. І якщо енергії мало, організм павука швидше витратить її на підтримку життєдіяльності, ніж на спроби полювати.
Вчені із Цинциннатті не планують зупинятися на павуках. У майбутньому вони хочуть перевірити гіпотезу про взаємозв’язок харчування та здорового зору на людях.