Астероїд міг призвести до масштабного заледеніння (Фото:JohanSwanepoel/Depositphotos) Учені досліджують структуру Деніліквін на території Австралії. Вони вважають, що це найбільший слід удару астероїда об Землю. За однією з теорій, зіткнення могло спричинити льодовиковий період і призвести до масового вимирання тварин. Дослідження проводять Ендрю Гліксон і Тоні Йітс з Університету Нового Південного Уельсу. Вони опублікували свої висновки в статті на сайті The Conversation. Як розповіли вчені, структура Деніліквін розташована в Новому Південному Уельсі і має діаметр близько 520 км. Попередній рекордсмен, Вредефорт у Південній Африці, мав ширину приблизно 300 км.
За словами Гліксона, Деніліквін включає всі ознаки структури, сформованої після удару гігантського астероїда. Навколо її ядра в корі виявлено характерні симетричні брижі, що показали вимірювання. Вони, ймовірно, виникли під час удару, оскільки вкрай висока температура створила інтенсивні магнітні сили.
Центральна низькомагнітна зона відповідає деформації глибиною 30 км над сейсмічно визначеним мантійним куполом. Останній вважається однією з головних характеристик для визначення ударних структур. Хоча з плином часу він може руйнуватися або розмиватися. У випадку з Деніліквін вершина купола розташована на 10 км глибше, ніж максимум регіональної мантії. А ще вимірювання показали наявність характерних для ударних структур «радіальних розломів», які виходять від центру і супроводжуються невеликими магнітними аномаліями.
Деніліквін розташовувалася в східній частині континенту Гондвани — стародавнього величезного континенту, який включав сучасні материки до поділу. На думку Гліксона та Йіста, вона сформувалася після удару астероїда під час так званого пізньоордовицького масового вимирання. Учені припускають, що падіння небесного каменю могло спровокувати гірнантійську стадію заледеніння, яка тривала між 445,2 і 443,8 млн. років тому.
У цей період вимерло 85% тварин, що існували тоді на Землі. Наслідки вважаються масштабнішими, ніж удар Чиксулуба і подальше вимирання динозаврів.
Однак є й інша теорія. Деніліквін могла мати ранньокембрійське походження і сформуватися приблизно 514 мільйонів років тому, тобто до заледеніння. Для точнішого визначення віку вчені планують зібрати зразки. Вони пробурять глибоку свердловину в магнітному центрі структури і проаналізують отримані матеріали.