На цій цеглі зазначено, що вона належала періоду правління Навуходоносора II (бл. 604−562 рр. до н. е.) (Фото:Музей Слемані) Написи на месопотамських цеглинах допомогли вченим розкрити деталі цікавого посилення магнітного поля Землі. Сліди цієї загадкової сили були виявлені від Китаю до Атлантичного океану, і вони посилюються в міру наближення до території сучасного Іраку. Магнітне поле Землі мінливе в часі та просторі. Періодично в ньому з’являються тимчасові слабкі ділянки, причин чому наука поки що не розуміє, а також осередки незрозумілої сили. Поле рятує нас від космічної радіації та спрямовує наші навігаційні системи і системи міграції тварин; пояснення цієї дивної поведінки є пріоритетним завданням.
Знання того, коли ці аномалії почалися і закінчилися, і як вони змінювалися з плином часу, вважається вирішальною, але рідко простою справою. У випадку з однією з найвідоміших аномалій вченим допомогли стародавні месопотамські виробники цегли.
Результати дослідження, проведеного професором Марком Альтавілом з Університетського коледжу Лондона, підтверджують, що поле в цьому районі було майже вдвічі сильнішим, ніж тисячу років тому. Це означає, що магнітне поле Землі було значно сильнішим в епоху залізного віку, ніж сьогодні.
Альтавіл і його колеги виявили 32 месопотамські глиняні цеглини, на кожній з яких написане ім’я одного з 12 царів, які, імовірно, правили в той час, коли вони були виготовлені. Ці цеглини також містять зерна оксиду заліза, які зберігають напрямок і силу магнітного поля, в якому вони перебували під час випалу.
Залежно від тривалості правління короля і того, наскільки добре ми знаємо час його правління, написи можуть бути набагато точнішими за радіовуглецеве датування, невизначеність якого становить десятиліття або століття.
Результати дослідження Альтавіла та його колег мають важливе значення для розуміння магнітного поля Землі. Вони показують, що поле може значно змінюватися протягом відносно короткого періоду часу, і що воно може бути набагато сильнішим, ніж ми звикли думати.