Розпад держав особливо ймовірний у перші 200 років їхнього існування (Фото:EvgeniyShkolenko/Depositphotos) Вчені з університетів Вагенінгена, Кембриджа, Ексетера та Університету штату Вашингтон провели аналіз 324 стародавніх держав і виявили небезпечний період, коли країна стає найуразливішою до потенційного колапсу. Дослідники дійшли висновку, що, аналогічно людському організму, держави проходять стадії «старіння», за яких збільшується ризик потенційного зникнення. Імовірність загибелі держав різко зростає в перші два століття після їх утворення, а потім вирівнюється, що може забезпечити тривале існування.
Цю закономірність виявлено на прикладі 324 держав, включно з європейськими суспільствами, ранніми цивілізаціями Америки і стародавніми китайськими династіями. Науковці зазначають, що причини загибелі держав часто пов’язані не тільки із зовнішніми чинниками, такими як природні лиха, а й із внутрішньою динамікою суспільства.
«Соціальна несправедливість, дефіцит і екстремальні кліматичні виклики» залишаються факторами, здатними викликати незадоволення і насильство, що призводять до потенційного колапсу.
Дослідники зазначають, що сучасні суспільства також можуть бути схильні до тих самих механізмів, що й стародавні держави, підкреслюючи актуальність вивчення процесів зростання та занепаду.
У роботі використовувалися критерії, такі як падіння династії, для визначення загибелі держави. Незважаючи на можливі обмеження такого підходу, науковці підкреслюють його значущість для аналізу довгострокових тенденцій в історії суспільств і країн.