Учасників просили прочитати скоромовку вголос, а на столі на відстані 30−60 см клали смартфон, щоб записати їхні голоси. Дослідники також вимірювали концентрацію алкоголю в повітрі, що видихається, на початку експерименту і кожні 30 хвилин протягом семи годин. Вони використовували цифрові програми для виділення голосів мовця, розбивали їх на інтервали в одну секунду й аналізували такі показники, як частота і висота тону.
При порівнянні з результатами вживання алкоголю у видихуваному повітрі зміни в голосових характеристиках учасників у міру продовження експерименту передбачали алкогольну інтоксикацію з точністю 98%.
«Точність нашої моделі справді застала мене зненацька, — каже провідний дослідник Брайан Суффолетто, доктор медичних наук, доцент кафедри невідкладної медицини в Стенфорді. — Хоча ми не є піонерами у виявленні змін у характеристиках мови під час алкогольного сп’яніння, я твердо впевнений, що наша чудова точність зумовлена застосуванням передових досягнень у сфері обробки сигналів, акустичного аналізу та машинного навчання».
Доктор Суффолетто каже, що мета такого аналізу — забезпечити «своєчасне втручання» для запобігання травмам і смертям унаслідок дорожньо-транспортних пригод або інших аварій. Майже повсюдне поширення смартфонів і розумних колонок робить їх очевидним інструментом, що допомагає попередити людей про те, що вони перебувають у стані алкогольного сп’яніння.
«Ми вважаємо, що ця технологія може бути використана для створення нових застосунків для смартфонів і розумних колонок, які можуть допомогти людям ухвалити рішення про те, чи варто їм сідати за кермо після вживання алкоголю», — каже доктор Суффолетто.
Дослідження фінансувало Національне управління з безпеки дорожнього руху (NHTSA).
Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут