Керівник Управління підводної археології (SAS) INAH на півострові Юкатан Хелена Барба Мейнеке повідомила, що занурення, які здійснюють починаючи з жовтня 2021 року в сеноті Сан-Андрес, дали змогу створити 3D-моделі каное й уточнити його розміри: 2,15 метра завдовжки (довжина), 45 сантиметрів завширшки (ширина) та 36,5 сантиметра завглибшки (висота).
За словами археолога, який брав участь у форумі разом із Хесусом Гальєгосом Флоресом та Александрою Біар із Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS), під час дослідження місця, де знайшли каное, було взято зразки як матеріалу човна, так і кісткових решток, виявлених навколо нього.
Наразі ідентифіковано 38 кісткових решток, що відповідають семи особинам різних видів тварин: броненосцю, індичці, собаці та орлу. Крім того, було виявлено плеснову кістку лівої стопи дорослої жінки.
Переважання кісток броненосця і наявність людської кістки навели експертів на думку про ритуальне використання каное і його розміщення в печері до того, як вона була затоплена.
Те, що в каное помістили кістки тварин, свідчить про ритуальне призначення судна.
При цьому сама форма каное, як виявилося, виключає його використання в практичних цілях. Через занадто масивний ніс цей човен навряд чи міг плавати, тож майя відправляли його та його пасажирів буквально в останню путь.
Дослідження деревини показало, що каное датується XVI століттям, а не пізнім класичним періодом (830 р.- 950 р.), що переважає в археологічній пам’ятці Сан-Андрес.