Інтернет-зв’язок формується за допомогою густої мережі оптоволоконних кабелів, кожен з яких передає до 100 терабіт даних на секунду (1 терабіт = 10 12 цифрових сигналів 1/0) між вузлами мережі. Зв’язок між континентами здійснюється через глибоководні мережі, що вимагає величезних витрат: один кабель через Атлантику вимагає інвестицій у сотні мільйонів доларів. Відомо, що в даний час існує 530 діючих підводних кабелів, і це число зростає.
Швейцарські вчені продемонстрували терабітну оптичну передачу даних повітрям. У майбутньому це забезпечить набагато економічніші та швидші магістральні з’єднання через сузір’я навколоземних супутників.
Безпосередньо із супутником сигнал поки що не тестували. Але, за заявою авторів, вони виконали складнішу роботу.
«Для оптичного передавання даних наш тестовий маршрут між висотною дослідницькою станцією на Юнгфрауйохе та обсерваторією Циммервальд у Бернському університеті набагато складніший, ніж між супутником і наземною станцією», — пояснює Яннік Хорст, провідний автор дослідження і науковий співробітник Інституту електромагнітних полів ETH Zurich.