«У цьому випадку не викликало сумнівів, що це був череп брахіцефального собаки, до того ж, невеликого. Він був набагато меншим за молосів, яких розводили в той час», — пояснює професор Хрощ.
Він підкреслив, що вчені переконалися в тому, що останки датовані вірно, провівши радіовуглецевий аналіз.
«Виявлення останків собаки з такою анатомією приносить нам багато цінної інформації. Вченим вдалося довести, що в Стародавньому Римі були відомі не тільки молосські брахіцефальні собаки. Це не було б новиною, але ця особина набагато менша, а за морфологією найбільше схожа на французького бульдога», — додав він.
Дослідникам також вдалося з’ясувати, що, на відміну від службових собак того часу, про маленького бульдога добре піклувалися. Ймовірно, представники цієї породи вже тоді виконували роль компаньйонів.