З’ясувалося, що звалище використовували один раз. У ньому було знайдено близько 1200 осколків скла. Дослідники визначили, що багато з них, імовірно, були ємностями для збору сечі, які в середньовічних латинських джерелах називають матулами.
«У середньовіччі візуальне дослідження сечі — уриноскопія — стало центральним діагностичним інструментом у медичній практиці та залишалося до XVIII століття», — пишуть дослідники.
Крім того, на звалищі було знайдено керамічні фігурки і начиння, які, ймовірно, були особистими речами хворих.
Відомо, що зовсім поруч із цим місцем у XVI столітті була лікарня.
У ямі також виявили обпалені зразки деревини. Дослідники вважають, що раніше вони були меблями хворих, які спалили, щоб уникнути поширення інфекції.