Регулятор очікує, що у третьому та четвертому кварталах цього року зростання сповільниться відповідно до 3,9% та 3,7%, а всього за цей рік реальний ВВП зросте на 2,0% після падіння на 29,1% у минулому.
Описана траєкторія істотно краща за січневу оцінку НБУ, коли річне зростання прогнозувалося всього на 0,3%. Тоді Нацбанк очікував спаду у першому кварталі на 19,5%, зростання у другому на 11,7%, у третьому — на 1,5% та у четвертому — на 8,2%.
На наступний рік НБУ покращив прогноз зростання з 4,1% до 4,3%, а на 2025, як і раніше, очікує прискорення до 6,4%.
У Нацбанку зазначили, що базовий сценарій ґрунтується на послідовному дотриманні Україною зобов’язань нової програми співпраці з МВФ, проведенні злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступовому нівелюванні квазіфіскальних дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері.
Також базовий сценарій передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки з початку 2024 року, що сприятиме повноцінному розблокуванню морських портів, зниженню премії за суверенний ризик та поверненню в Україну вимушених мігрантів.
Ключовим ризиком для прогнозу залишається більш тривалий термін та інтенсивність війни, що може загальмувати економічне відновлення та погіршити інфляційні та курсові очікування, наголошує Нацбанк.
У звіті йдеться про те, що війна генерує й інші ризики:
- виникнення додаткових бюджетних потреб та значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
- ускладнення чи припинення роботи зернового коридору, а також загострення проблем, пов’язаних з обмеженнями імпорту українського продовольства окремими європейськими країнами;
- подальші руйнування агресором енергетичної інфраструктури, які можуть призвести до відновлення суттєвого дефіциту електроенергії, що обмежуватиме економічну активність та експорт й призведе до підвищення попиту на імпортне обладнання та енергоресурси, а отже, і на іноземну валюту.
Імовірність ризику затягування війни та її ескалації Нацбанк оцінює, як і кварталом раніше, на рівні від 25% до 50%. До цього ж рівня він підвищив ризик припинення роботи зернового коридору, який раніше був у межах 15−25%.
З ймовірністю 15−25% Нацбанк допускає посилену еміграцію та розбалансування державних фінансів (заморожування тарифів на ЖКП, скорочення міжнародної допомоги, емісійне фінансування дефіциту), додавши до них розгортання банківської кризи у провідних країнах.
Водночас ймовірність ризику відновлення енергодефіциту через пошкодження інфраструктури Нацбанк тепер оцінює нижче 15% проти 15−25% у січневому звіті.
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Є у звіті й згадка про такий фактор, як План Маршалла, який може сильно вплинути та покращити макропрогноз, і його ймовірність центробанк підвищив до 15−25% із менш ніж 15% кварталом раніше.
Раніше повідомлялося, що Національний банк вирішив зберегти облікову ставку на рівні 25%, як і очікували учасники ринку.