GJ 486b розташована відносно близько до нашої Сонячної системи, лише за 26 світлових років від нас у сузір’ї Діви. Вона покрита хмарою водяної пари невідомого походження.
Незважаючи на те, що планета розташована близько до своєї зірки і має палючу температуру близько 426°, на ній є ознаки наявності водяної пари — натяк на те, що інопланетний світ може мати атмосферу.
«Водяна пара в атмосфері на гарячій кам’янистій планеті стане великим проривом у науці про екзопланети», — заявив Кевін Стівенсон, головний дослідник Лабораторії прикладної фізики Університету Джона Гопкінса.
На загазованих екзопланетах виявлені водяні хмари вже знаходили, а ось на планетах на кшталт Землі, Марса, Меркурія і Венери — ніколи.
Однак, як це не дивно, є й інше можливе пояснення пари, крім наявності атмосфери. Воно полягає в тому, що вода надходить із зовнішнього шару найближчого до планети червоного карлика — холоднішого, ніж Сонце, — а зовсім не з планети. Вченим знадобиться більше спостережень, щоб визначити, чи справді екзопланета має атмосферу і скільки води в ній є.
Навіть на Сонці іноді можна побачити водяну пару. Вона накопичується на окремих ділянках — сонячних плямах — тому що ці ділянки набагато холодніші порівняно з навколишньою поверхнею зірки. З огляду на те, що зірка нещодавно виявленої екзопланети набагато холодніша за Сонце, дослідники телескопа імені Джеймса Вебба кажуть, що ще більш імовірно, що водяна пара концентрується в зоряних плямах.