Капітальне будівництво моста на трасі М-07 Київ — Ковель — Ягодин Інтерв’ю із співзасновником дорожньо-будівельної компанії RDS Юрієм Шумахером — Юрію Борисовичу, війна внесла корективи в програму президента України «Велике будівництво». Як довелося реорганізовувати робочий процес? — Так, замість «Великого будівництва» прийшло… «Велике відновлення». На жаль. Бо, як громадянину цієї держави, мені навіть страшно усвідомлювати наслідки цього повномасштабного вторгнення для української інфраструктури, як людині, жахливо навіть думати про те, скільки ця війна забрала життів — це те, що не повернути, на жаль. Бо зрозуміло, відновлення доріг, мостів, будинків — це лише питання часу. Працювати доведеться більше і сумлінніше, у деяких випадках навіть з випередженням графіка, коли йдеться про деокуповані території. Та впевнений, що ми справимося: перед нами стоять очевидні задачі, ми знаємо як ці задачі вирішувати. Адже наша команда — люди, які знають все про важливість і вагомість своєї роботи, і в період воєнного стану вони вкотре показали свою значимість: що робота дорожника — більше, аніж просто професія.
Юрій Шумахер
— До речі, яка зараз ситуація у штаті RDS?
— До війни у нас було понад 3500 співробітників, а на сьогоднішній день працює 2 900 осіб. З 24 лютого по березень 2023-го мобілізовано 300 наших колег. І, на превеликий жаль, 6 наших співробітників загинули.
— Взагалі, які зміни відбулися в робочому процесі, враховуючи всі загрози і ризики для життя ваших співробітників?
— Ми розуміли, що не виконувати свої обов’язки у воєнний стан ми не можемо. Будівельний бізнес — це той механізм, де немає місця прогалинам, тим паче у воєнний час. Наша команда не припиняла роботу з першого дня повномасштабного вторгнення. Єдина умова, звісно, — це безпека кожного. Так, у перші дні повномасштабного вторгнення ми організували евакуацію наших співробітників-жінок, а також їхніх рідних та дітей, у Румунію. Ми працюємо в тих умовах, які нам диктує час. У нас був свій запас міцності: ми зуміли максимально утримати персонал та виплачувати їм заробітну плату, організували евакуацію за необхідності, у нас був необхідний запас матеріалів на базах. Таким чином, це все дозволило нам пережити перший найскладніший період цієї невизначеності. І ми рухаємо далі.
Фото: Відновлювальні будівельні роботи на деокупованій Херсонщині
— Як війна позначилася на проєктах компанії? Що довелося змінювати?
— Наш довоєнний досвід дозволяє сьогодні виконувати будь-які види будівельних робіт, починаючи від будівництва доріг, мостів та закінчуючи будівництвом тимчасового житла для переселенців. Так, ми маємо досвід будівництва житлових будинків, котеджів та офісних приміщень. Бо протягом кількох років ми розвивали RDS не лише як дорожньо-будівельну компанію. Ми приділяли велику увагу бетонним технологіям: у нас хороший персонал, великі роботи на об’єктах державного значення. Ми розвивали мостовий напрямок компанії: залучили професіоналів і придбали техніку. У процесі виробництва доріг ми здійснювали реконструкцію та капітальний ремонт мостів. Ці всі напрацювання, які були до війни, нам дуже стали в нагоді у воєнний час.
Фото: Капітальне будівництво моста на трасі М-07 Київ – Ковель – Ягодин
— І все-таки можете розповісти про найбільш значущі об’єкти, над якими працювати протягом 2022 року в умовах війни?
— Їх багато. Не про всі об’єкти ми, звичайно, можемо говорити у період воєнного стану. Але пишаємося тим, що допомагаємо країні відновлювати інфраструктуру і працювати над капітальним будівництвом так само. Це дуже важливо. Бо, на наше глибоке переконання, країна, яка у війні відстоює свої кордони, не може бути послаблена з інфраструктурної точки зору. Так, велика увага приділяється деокупованим територіям: робимо об’їзні дороги, встановлюємо тимчасові переправи, збираємо мости, які отримуємо від іноземних партнерів, — усе в найкоротші терміни. Там робота не припиняється. Але й так само, приміром, робимо капітальний ремонт мостів на Київщині (траса М-07 Київ — Ковель — Ягодин). Тут ідеться про важливе логістичне сполучення із сусідньою Польщею. У грудні 2022-року завершили великі ремонтні роботи на трасі Т-16−27 КПП «Серпневе» — Тарутине — Арциз — Сарата. Ми прекрасно розуміємо, наскільки важливо продовжувати відновлювати дорожню карту до сусідніх європейських країн, які нас підтримують. Адже у воєнний час автомобільні шляхи стали важливою ланкою логістики українського експорту та ввезення гуманітарної допомоги. За даними Міністерства відновлення України, третину товарів в Україну привезли міжнародні автомобільні перевізники. Так, понад 30 млн тонн імпортних товарів за минулий рік було доставлено в Україну загалом, з них майже 11 млн тонн — вантажівками. На другому місці за обсягом завезеного в країну імпорту залізниця (9,89 млн тонн), а на третьому морський транспорт (7,16 млн тонн).
Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
— Ваша думка щодо створення власне Міністерства відновлення, а також Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України?
— Є прекрасний український вислів «на часі». Так от, думаю, що такі зміни саме на часі, адже йдеться не просто про перейменування структур. У нинішніх умовах, в період воєнного стану, такі реформування дають можливість оптимізувати і чітко налагодити усі робочі процеси в українській інфраструктурі: від етапу проєктування до самої реалізації будь-якого об’єкта.
— До війни ви працювали на Луганщині. Ваші бази, які в Херсонські області, так само потрапили в окупацію. Яка ситуація там?
— Так, ми активно працювали в Луганській області. Там був наш завод, дві виробничі бази, відповідно багато техніки, багато матеріалів, адже були виграні тендери і ми готували до активної роботи навесні. Наразі ми не знаємо, що там відбувається, все було дуже швидко окуповане. Щодо Херсонщини: також було чимало тендерів і запланованої роботи. Всього в Херсонській області у нас дві виробничі бази, одну із яких завдяки нашим ЗСУ, вже звільнили. Але там також буквально нічого не залишилося: усе вкрадено. Загалом ідеться про 70 одиниць техніки. Якщо в загальному, то говоримо про 15−18 млн. доларів, які у нас вкрали.
Фото: Зроблено об'їзд зруйнованого мосту на Миколаївщині
— Чи думали про репарацію?
— Ми підготували відповідні документи на репарацію для того, щоб після війни за рахунок коштів агресора, напевно, або міжнародних коштів, нам ці втрати були компенсовані. Злочинці повинні відповідати за свої вчинки. Сповна. Я б особисто хотів, аби ворог поніс покарання не лише за матеріальну шкоду українцям, а й моральну… Бо це ті речі, які ми ніколи не зможемо забути. І не повинні.
— Ваша компанія займається волонтерською діяльністю?
— Безперечно. І це надважливий вид діяльності, скажімо так, став на рівні із основною нашою роботою — будівництвом дорожньої інфраструктури. Ми мобілізувалися одразу. За першою необхідністю передавали ЗСУ та військкоматам в роботу нашу техніку, яка і зараз працює на передовій та в тилу, передавали паливо, будматеріали та також кошти. До нас звертаються із військових частин на пряму, ми завжди йдемо на зустріч. Якісь поодинокі випадки — теж закриваємо збори. Я особисто їздив кілька разів за гуманітарною допомогою. Це те питання, на якому я не хотів би зупинятися довго. Ми допомагаємо, бо хочемо допомагати. Мета нашої компанії — підтримка людей: тих, хто на передовій, і тих, хто працює в тилу. Ми не припиняли виплачувати працівникам заробітну плату, чекаємо, коли повернуться на свої робочі місця наші колеги, яких мобілізували. Як на мене, це не лише про волонтерство, а радше про роботу відповідального бізнесу у воєнний час.
Фото: Співробітники групи дорожньо-будівельних компаній RDS проводять відновлювальні роботи на дорогах Харківщини
— А звідки ідея запустити благодійну ініціативу щодо підтримки деокупованого фермерського господарства на Харківщині?
— Це окрема наша ініціатива в рамках проєку RDS «Дороги гурманів». Ферма «Пані Юпітер» увійшла до сотні виробників нашого гастрогіда «Дороги гурманів. 100 крафтових місць України». Важливо, що під час окупації робота на фермі не зупинялася, навіть попри ворожі обстріли, відсутність зв’язку та електроенергії. Молочна ферма забезпечувала місцевих людей їжею, тим самим допомагала виживати в надзвичайних умовах. Ми не могли пройти повз цієї історії. Після деокупації, у вересні, почався новий етап — відновлення. І вже зараз самому господарству необхідна допомога. Ми також хочемо допомогти: робимо це напряму і через створення окремих проєктів, аби залучити якомога більше ресурсів.
— Небайдужість — це і є для вас ознака соціально-відповідального українського бізнесу?
— Якщо ми будуємо якісні дороги, мости, а паралельно показуємо, що ці дороги, не лише артерії економіки країни, а й культури, її соціального життя. Для нас це важливо. RDS — завжди для людей і про людей. Тому у 2021-му році до 30-річчя незалежності України в рамках соціальної відповідальності ми створили окремий масштабний проєкт з розвитку туризму в Україні «Дороги Гурманів». І знову — це більше, аніж просто про туризм, дороги, бізнес… Це знову про — людей. Ми чітко розуміємо три основні постулати діяльності успішної сучасної компанії: фінансова здатність, екологічна складова та соціальна діяльність. Ставимо перед собою високу планку подальшого розвитку.
Фото: Разом із військовими працівники RDS працюють над зведенням понтонної переправи в Херсонській обл.
— Фінансова складова, соціальна діяльність… а екологія? Цікаво, як українська дорожньо-будівельна компанія працює в цьому напрямку?
— Ми повинні не лише працювати, а й думати про те, як ми працюємо. Наша робота — це те, що залишиться нашим дітям (у всіх розуміннях цього твердження), тому треба ще вчора думати над тим, що буде завтра. Зрештою, на самому етапі проєктування, ми звертаємо увагу на екологічну складову. Є новітні технології та сучасні методи роботи в нашій галузі, які мінімізують шкідливий вплив на навколишнє середовище. Приміром, заводи RDS використовують новітню техніку та обладнання для виробництва цементобетонних і асфальтобетонних сумішей з новітніми системами пилеочищення. І тут ряд переваг: зменшення впливу на довкілля, підвищення якості продукту, зниження витрат на енергопостачання і безпека співробітників, наших людей.
— Які зараз ставите перед собою цілі?
— Безперечно, ціль одна — Перемога. Так, це все масштабніше і виходить за рамки нашої дорожньо-будівельної діяльності, але… Ми, українці, вкотре продемонстрували всьому світові свою виняткову сміливість і згуртованість. Тому ми продовжуємо виконувати свої обов’язки, впевнено працюємо зараз всією компанією: заради відновлення країни. Кожен із нас: на передовій, на дорожній дільниці, в офісі — робимо все для того, аби наблизити Перемогу.