Вчена та її колеги зізнаються, що їх підрахунки є приблизними, насправді цифри можуть бути більшими.
« Було багато роботи над потоками вуглецю з води та відкладень, але ми просто не звертали уваги на деревину до недавнього часу, — каже Вірджинія Руїс-Вільянуева, річковий геоморфолог з Університету Лозанни, яка не брала участі в дослідженні.
«Це дуже молода сфера досліджень, яка розвивається досить швидко, — додає вона. — І важливо вивчити цю деревину не лише для розуміння руху вуглецю на планеті, а й загалом для нашого розуміння того, як працюють ці природні річкові системи, як річки мобілізують та розподіляють деревину».